|
||
|
![]() |
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
Церква в Україні |
![]() |
![]() |
![]() |
Санктуарії УГКЦ Мозаїка Пресвятої Богородиці в Софії Київській
Києво-Печерська ЛавраНа берегах Дніпра поблизу Києва постала перша організована монаша спільнота. Звідси монашество поширилося по всій Руси. Початок Києво-Печерської Лаври поклав Преподобний Антоній бл. 1051 р. Першим ігуменом монастиря став Преподобний Теодозій. У ХІІ ст. почалося заснування величного комплексу церковних будівель і монастирських приміщень. У 1598 р. Печерський монастир отримав статус Лаври (об'єднання кількох монастирів) та право ставропігії (безпосереднє підпорядкування Патріарху Константинополя). Незалежний від світської влади монастир став найбільшим духовним і культурним центром Київської Руси. Тут діяли друкарня, шпиталь для убогих і калік, осередки мозаїчної та ювелірної справи, училище. Лавра - визначне місце паломництва в Україні. Головні святині Лаври - нетлінні мощі Божих угодників - притягають до себе щороку десятки тисяч прочан. Відомі численні випадки чудесних оздоровлень. Вже у XVII ст. Митрополит Петро Могила започаткував систематичний опис випадків зцілення, які сталися за посередництвом лаврських святих. Знаменитий Києво-Печерський Патерик передає відомості про духовний світ перших подвижників Київської Церкви. Сьогодні ансамбль складається з відбудованого у 2000 р. Успенського собору, Великої лаврської дзвіниці, Троїцької надбрамної церкви, Ближніх і Дальніх печер та понад 80 інших пам'яток. Святині Почаївської Лаври
Стопа Божої МатеріЗа народними переказами, на Почаївській горі у 1240 році явилася Матір Божа. На скалі залишився відбиток стопи Богородиці. Джерело, що почало бити з-під цього каменя, і до тепер зцілює багатьох людей від різних недуг. Незадовго після цієї події на скелі збудовано храм Успення Пресвятої Богородиці. Упродовж століть храм кілька разів перебудовувався. Почаївська ікона Пресвятої БогородиціУ середині XVI ст. на Волині перебував грецький митрополит. Поміщиця Гойська прийняла високого гостя. За таку учту Митрополит подарував їй ікону Богоматері. Згодом у родині Гойських зауважили, що ікона випромінює особливе світло. Сімейну святиню передали до Почаївського монастиря. Відтоді вона є джерелом багатьох ласк та оздоровлень для паломників. 23 квітня 1773 р. Папа Климентій IV видав булу про коронацію ікони. Всі урочистості коронації відбулися коштом визначного українського мецената Миколи Потоцького. Зарваницька ікона Богородиці
У часи турецьких набігів на Європу (1683- 1704 рр.) село, церква й монастир були спалені. Та люди верталися до рідних місць, відбудовували їх. Було зведено нову церкву й монастир, відродилося село. Та невдовзі і нова церква згоріла. Монастир же проіснував до 1916 р. і також був знищений пожежею. У 1754 р. у Зарваниці було збудовано муровану церкву, до якої перенесено чудотворний образ. Біля джерела збудували каплицю. 1867 року відбулася урочиста коронація Чудотворної ікони Матері Божої Зарваницької. Завдяки кардиналу Іванові Сімеоні папа Пій IX надав цьому образу відпустового значення. Відтоді у Зарваниці (теперішня Тернопільщина) відбувалися велелюдні прощі, що розпочиналися на св. Юрія (6 травня) і закінчувалися на свято Покрови Пречистої Діви Марії (14 жовтня). Упродовж сторіч у Зарваниці діялися чуда і виздоровлювали каліки, сліпі, хворі. Прочани просили ласк Божої Матері перед чудотворним образом, пили воду з цілющого джерела і обмивалися нею. Славилася Зарваниця й іншою чудотворною іконою - образом Розіп'ятого Спасителя. Її, за народним переказом, виорав у полі один із місцевих жителів. Завдяки щедрій допомозі митрополита Андрея Шептицького (він подарував 90 гектарів землі і частину лісу) постав у Зарваниці 1922 р. студитський монастир св. Івана Христителя. Більшовицький режим заборонив відпусти до Зарваниці. Церкву було перетворено на склад, каплицю висаджено в повітря, монастир знищено. Ікона Божої Матері, захована вірними від знищення безбожниками, уціліла. У 1989 р. її було знову перенесено до уже відреставрованої церкви. У 1995 році Зарваниця визначена місцем всенародної прощі вірних Української Греко-Католицької Церкви. Влітку 2000 року відбулася друга всеукраїнська проща з нагоди Ювілею. Впродовж кількох днів в Зарваниці побувало близько мільйона паломників з усієї України та з-за кордону. Теребовлянська ікона Матері Божої
Ікона Пресвятої Богородиці Унівського монастиря
Унівський монастир. Народна легенда розповідає історію чудесного зцілення князя Лагодовського біля джерела. На знак вдячності князь заклав на чудотворному місці церкву і монастир. У першій половині XVI ст. Унівська обитель набула статусу архимандрії. Від початку монастир славився своїм шкільництвом, а згодом і книгодрукуванням. Саме тут провадили своє чернече життя Йов Княгиницький, архимандрити Варлаам та Атанасій Шептицькі. На початку XIX ст. в монастирі оселяється Глава Греко-Католицької Церкви митрополит Михайло Левицький. Його тлінні останки спочивають у монастирському храмі Успення Пресвятої Богородиці. У 1919 р. із благословення Слуги Божого Митрополита Андрея (лінк)сюди прибули монахи студити(лінк), покликані відродити традиції древньоруського чернецтва часів преподобних Антонія і Теодосія Печерських. Першим архимандритом новозаснованої обителі став о. Климентій Шептицький. Нині Святоуспенська Унівська Лавра налічує вісім монастирів в Україні та поза її межами. Чудотворні ікони з Крехова
Образ Пречистої Діви Марії знаходиться у Крехівській церкві св. Миколая вже близько 350 років. У середині XVII ст. його передала монахам родина львівських міщан Красовських. Їхня донька була сліпою від народження . За неї вони заносили благальні молитви перед образом Божої Матері. Сталося так, що донька одужала. Родина передала образ до монастиря. Відтоді його оточують великою пошаною паломники. Матір Божа Верхратська. До Крехівського монастиря образ був переданий
із села Верхрат, що недалеко Рави-Руської. Там свого часу був монастир. У 1885
р. єпископ Йосиф Шумлянський видав спеціальну грамоту, в якій сказану про чудодійність
цієї ікони. Коли монастир у Верхраті було зліквідовано 1810 р., чудотворну ікону
передали до Крехівського монастиря ЧСВВ.
|
![]() |
|
© Web design and programming - TRC Web Team, 2001 Support - Oleh Kuzo, 2001-2006, 2011 |
© Українська Греко-Католицька Церква, 2001 Дослідження: Львівська Богословська Академія Усі права застережені. |