/ Церква в Україні / Монаші чини та згромадження УГКЦ:
ВІЗИТ ПАПИ В УКРАЇНУ    
23-27 червня, 2001 р.    
Церква в Україні

Християнство в Україні у XXI столітті
Православні Церкви в Україні
Католицькі Церкви в Україні
Підпілля Української Греко-Католицької Церкви
Нарис з історії Християнства в Україні
Українські сподвижники віри
Провідники Української Греко-Католицької Церкви в XX столітті
Беатифікація слуг Божих (РКЦ), 26 червня 2001 року. Короткі біогорафії
Беатифікація слуг Божих (ГКЦ), 27 червня 2001 року. Короткі біогорафії
Список Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Структура УГКЦ
Благодійні заклади УГКЦ
Монаші чини та згромадження УГКЦ
Освітні заклади Католицьких Церков в Україні
Релігійні видавництва УГКЦ
Візантійський обряд
Санктуарії УГКЦ
Церква Мучеників


Монаші чини та згромадження УГКЦ

Найновішу інформацію знайдете на офіційному інтернет сайті Української Греко-Католицької Церкви за адресою http://www.ugcc.org.ua/ukr/.

Чоловічі монаші чини та згромадження

Василіанський чин святого Йосафата (Василіани)

Засновник чину василіан (ЧСВВ) св. Василій Великий (IVст.) Його аскетичні правила стали зразком для Теодозія Печерського, одного із перших монахів на українських теренах. Він заклав багато монастирів в Україні. На початку XVII ст. митрополит Веніамин Руцький об'єднує окремі монастирі. До того ж він укладає для ченців правила, які і до тепер залишаються основою життя ЧСВВ. Ця реформа спричинилася до небувалого зросту ЧСВВ У період з кінця XVIII до поч. XIX ст. ЧСВВ зазнав великих втрат через його цілковиту ліквідацію на теренах, що в результаті поділу Польщі перейшли до Російською імперії, і через утиск монастирів на теренах Австрійської імперії. З 1882 р. за наказом Папи Лева XIII отці єзуїти провели реформу ЧСВВ Виховані цією реформою ченці стали місіонерами у Бразилії, Канаді, США та Аргентині. До 1949 р. комуністична влада ліквідувала всі європейські василіанські провінції (крім Польщі та Югославії). 350 ченців вивезли до Сибіру. Незважаючи на великі втрати, ЧСВВ активно діяв у період підпілля УГКЦ. З'явилося багато нових покликань. Також чин продовжував розвиватися у Канаді, США, Бразилії та Аргентині, у яких нині нараховується 31 монастир і близько 250 ченців. Після падіння комуністичного режиму відновлено провінції ЧСВВ в Україні, Румунії, Угорщині, Словаччині. На сьогодні в цих країнах діють 30 монастирів і 37 резиденцій.
Місія ЧСВВ: душпастирська праця - в Україні обслуговує 62 парафії, близько 250 дочірних Церков, 9 місійних станиць на Східній Україні; видавнича діяльність - видавництво "Місіонар" у Львові з друкарнею у Жовкві, видавництво "Запис чину святого Василія Великого" у Римі; просвітницька діяльність - майже в кожній провінції є дім для виховання молодих ченців, дім філософських студій, мала семінарія, василіани є ректорами Папської колегії св. Йосафата в Римі, ведуть просвітницьку радіопрограму з Ватикану.

Монастир студитського уставу (Студити)

Нова історія монахів студитів (м. с.) сягає початку ХХ століття. Його заснував Митрополит Андрей Шептицький, щоби відновити у Церкві східне монашество. Перший відновлений монастир студитського уставу постав 1904 р. у Скнилові, неподалік Львова. У 1906 році Митрополит Андрей як архимандрит студитів уклав "Типікон" м. с. Під час Першої світової війни багато монахів було репресовано. Уцілілим Митрополит Андрей віддав свою резиденцію в Уневі. На початок Другої світової війни у різних монастирях Галичини, Лемківщини та Гуцульщини нараховувалося 196 монахів студитів. З приходом комуністичної влади монастирі зліквідували, більшість братів вислали до Сибіру. Лише маленькій групі студитів удалося виїхати на Захід і заснувати Святоуспенський монастир у Вудстоку (Канада). Після знищення Греко-Католицької Церкви студити продовжували діяти у підпіллю. З 1963 року студитами заопікувався Патріарх Йосиф Сліпий. У 1973 році єромонах Любомир Гузар, нинішній Глава Церкви, став архимандритом студитів за кордоном.
Сьогодні у 8 монастирях в Україні, Канаді, Італії нараховується 90 монахів студитів. Діють дві Лаври.
Місія м. с.: Катехизація дітей та молоді - щороку студитський реколекційний будинок у Яремче (Карпати) приймає 200 дітей із зони Чорнобиля; ведення господарства - вирощування лікарських рослин, бджільництво; просвітницька праця - при монастирі у Львові діє видавництво релігійної літератури "Свічадо", майстерня церковно-сакрального мистецтва "Розвій".
День в монастирі складається з 8 годин молитви, 8 годин праці і 8 годин відпочинку.

Чин Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ) (Редемптористи)

Засновав ЧНІ св. Альфонс Ліґорі у 1732 р. У 1906 році бельгійський редемпторист о. Ахіль Делярій, працюючи серед українців у Канаді, започаткував східну вітку ЧНІ. У 1913 році за сприяння Митрополита Андрея Шептицького ЧНІ постав в Україні. Спочатку чин мав свою провінцію в Унові, пізніше на Збоїщах у Львові. Далі ЧНІ з'явився у Тернополі, Станіславові та на Волині. Чин поширює культ Матері Божої Неустанної Помочі(МБНП). Станіславів стає осідком архибратства МБНП для вірних східного обряду. У 1938 р. нараховувалося близько 200 таких братств і 100 000 їх членів. На початок Другої світової війни нараховувалося 8 домів ЧНІ, в яких проживало бл. 70 ченців. У роки підпілля багато отців ЧНІ були задіяні до викладацької праці в підпільній семінарії. ЧНІ розвинувся в діаспорі. У Канаді українські редемптористи на сьогодні мають 6 будинків, у США - 1. У них проживає 35 членів ЧНІ, з них 5 єпископів. Із виходом УГКЦ з підпілля отці ЧНІ розпочали легальну душпастирську працю. Найбільшим осередком роботи ЧНІ став Львів (монастир на Голоско). Також ЧНІ відкрив свої будинки у Тернополі, Івано-Франківську, Кам'янець-Подільському, Новояворівську, місійну станицю в Прокопєвську (Кемеровська обл., Росія). На сьогодні в Україні нараховується 97 братів. Студенти чину навчаються у Варшавській провінції ЧНІ.
Львівска провінція ЧНІ має двох ісповідників віри - Кир Миколая Чарнецького та Кир Василія Величковського.
Місія ЧНІ: євангелізація найбільш потребуючих, духовний вишкіл священиків монахів, монахинь та мирян, праця з молоддю. Пошук нових шляхів у діалозі з сучасною молоддю. Літня програма ЧНІ: молоді люди працюють у місійних будинках, безплатних їдальнях, налагоджують тісний контакт із особливо нужденними людьми. Місія святого Альфонса (Канада): українська католицька спільнота, де світські молоді люди живуть і проводять місійну працю разом із отцями ЧНІ.

Згромадження отців селезіан святого Івана Боска (Селезіани)

Засновник згромадження селезіан (з. с.) італійський священик о. Іван Боско (1815-1880). Перший українець селезіанин - о. Кирило Селецький. У Галичині про з.с. довідалися із його книжки "Отець Іван Боско - його життя і діло" (1900 р. вид.). На початку 30-х років владика Перемиський Кир Йосафат Коциловський послав до генерального заряду з.с. в Італію 30 питомців Перемиської семінарії. Щойно у 1945 р. на священика висвячений перший із числа надісланих - о. С. Чміль. Після війни селезіани розгорнули свою працю серед української діаспори в країнах Західної Європи. Була створена мала семінарія спочатку у Франції, а потім - у Римі (1951-1996). Особливо активну працю українські селезіани розгорнули на теренах Аргентини. Першим єпископом українців в Аргентині став селезіанин владика Андрій Сапеляк.
Із відновою УГКЦ в Україні селезіани розпочали свою справу при храмі Покрови Божої Матері у Львові, який до війни належав польським селезінам. Сьогодні це одна з найбільших у Львові парафій - бл. 20 000 вірних. Парафія діє при єдиному в Україні канонічно впорядкованому домі з. с. - із 27 членами згромадження. Наявність кількох таких домів дозволить заснувати українську провінцію з.с. В Аргентині, до прикладу, існує п' ять таких провінцій.
Місія селезіан: З.с. складається із свяшеників та мирян. Вони живуть разом у спільнотах. Перевага надається праці з молоддю, особливо тою, яку відкинуло суспільство. У вихідні дні діє молодіжний осередок - т. з. ораторій, де збирається молодь та діти для спільної молитви та відпочинку. Під час літніх вакацій з.с. організовує щоденні прогулянки дітей та молоді до історичних місць та пам'яток природи. Щороку у таких акціях бере участь близько 400 чоловік.

Спільнота "Воїнство Ісуса" - "Мілус єзу" (МЄ) (Мілус єзу)

У 1990 р. на запрошення проводу УГКЦ до України з Америки прибувають члени МЄ Тома Крін та бр. Стефан Раєн. У 1992 р. заснована перша спільнота МЄ в с. Борники. У 1993 р. ще одна - у Львові. У двох спільнотах на сьогодні проживає 14 членів. Рівноправними членами МЄ є одружені миряни.
Місія МЄ: Поява спільноти зумовлена новим розумінням покликання мирянина у Церкві, яке визріло у конституції ІІ Ватиканського Собору Lumen Gentium. Пріоритетом для спільноти МЄ є робота з мирянами: реколекції, проводяться переважно на квартирах вірних, "Виклик" - специфічна форма реколекцій, які відбуваються впродовж 10 днів. Під час "виклику" члени спільноти живуть разом із реколектантами, займаються благодійною працею, залучають до цієї спільноти сиріт та безпритульних.

Жіночі монаші чини та згромадження

Сестри чину святого Василія Великого (ЧСВВ) (Василіанки)

Історія жіночої гілки ЧСВВ сягає IV ст. У 1037 р. Ярослав Мудрий збудував у Києві першу жіночу обитель, в якій монахині жили за правилами св. Василія. За реформою Митрополита Руцького (1617 р.) жіночі монастирі стали незалежними один від одного. Після поділу Польщі відбувся різкий утиск монашого життя. Із 25 жіночих монастирів (1772 р.) не залишилося жодного на території Росії і тільки два на території Австрії. Реформа оо. Василіан, а згодом і відновлення капітули сестер василіанок завдяки Митрополиту Андрею спричинила розвиток жіночих монастирів. Доми сестер ЧСВВ засновуються у США, Югославії, Угорщині, Аргентині, Словаччині. У 1951 р. Апостольська столиця провела централізацію чину і надала йому папське право. За роки підпілля УГКЦ чин не перестає діяти. Уже з 1959 р. у підпільних монастирях ЧСВВ з'являються перші новички. Сестри допомагають у душпастирській праці підпільним священикам.
На сьогодні сестри ЧСВВ зорганізовані у 7 провінціях, 3 делегатурах, 3 місіях, 4 контеплятивних монастирях. В Україні, Африці, Америці, Азії, Європі, Океанії проживає 644 сестер ЧСВВ, із них в Україні - 155 сестер.
Місія сестер ЧСВВ: сестри проводять катехизацію дітей, молоді та дорослих при парафіях, у школах; працюють у добродійних інституціях: сиротинцях, шпиталях; займаються просвітницькою діяльністю - працюють у редакціях ЗМІ, видавництвах, друкарнях.

Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (ЗСС) (Служебниці)

ЗСС засноване 1892 р. у Галичині як перше активне апостольське згромадження монахинь у східному обряді. Причина - особливе духовне зубожіння українського села. Перший дім сформований у с. Жужіль з ініціативи о. Єремії Ломницького ЧСВВ, місцевого пароха о. Кирила Селецького та с. Михайлини Гордашевської, першої настоятельки монастиря (із постригом прийняла ім'я Йосафата). У селах, куди приходило ЗСС, відкривалися дошкільні навчальні заклади, хворі діставали опіку, дівчата та жіноцтво гуртувалися у жіночих релігійних організаціях. Народ дуже полюбив радісних та невтомних сестер згромадження. За десять років від заснування у 20 домах проживало бл. 100 сестер. 1930 р. ЗСС отримує папське право. З ліквідацією УГКЦ активно діє підчас підпілля. ЗСС розвинулося на місіях до Канади, Югославії, Бразилії, Чехословаччини, Італії, Польщі, Франції, Аргентини, Австралії.
Сьогодні в Україні (Галичина, Східна Україна, Закарпаття) діє 25 спільнот ЗСС, де проживає 167 сестер.
Місія ЗСС: катехизація дітей, молоді та дорослих; лікування хворих природними методами; праця в гуманітарних установах, допомога людям з особливими потребами.

Згромадження сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (ЗССЙО) (Йосифітки)

ЗССЙО заснував у 1898 р. о. Кирило Селецький. Дівчата, що сформували перший дім у с. Цеблів, мали намір увійти до згромадження с. служебниць у с. Жужіль. Але їх туди не прийняли. Ними заопікувався о. К. Селецький. Дівчата збиралися на молитву, спільно доглядали за хворими. У 1906 р. о. Селецький придбав земельну ділянку і будинок для сестер та для дітей-сиріт. Тодішня офіційна назва згромадження - Товариство Святого Йосифа Обручника. Сестри виконували палітурні роботи, ткали килими, гаптували, вишивали. Із 1921 р. сестрами заопікувалися о.редемптористи під духовним проводом Перемиського єпископа Йосафата Коциловського. У зв'язку із внутрішньою політикою повоєнної Польщі у 1937 році Товариство припинило свою діяльність, а його члени утворили монаше згромадження. На той час на території Перемиській єпархії у 30 монастирях проживало 180 сестер. Із ліквідацією УГКЦ ЗССЙО перетерпіло переслідування, але не перестало діяти. Сьогодні головний дім ЗССЙО розміщений у Кракові (Польща). В Україні проживає 64 сестри в 11 домах; у Польщі - 16 сестер у 5 домах, в Канаді 14 сестер - у 2 домах, у Бразилії - 20 сестер у 4 домах.
Місія ЗССЙО: організовує та опікується сиротинцями, працюють на державних роботах, зокрема у лікарнях та інших місцях згромадження немічних та особливо потребуючих, утримують будинок для пристарілих (Саскатун, Канада).

Згромадження сестер катехиток святої Анни (ЗСКА) (Катехитки)

ЗСКА заснував о. Омелян Йосафат Ананевич у Бразилії 1932 р. Початкова назва Згромадження сестер катехиток-францисканок третього чину. Мета - християнське виховання українських поселенців у Бразилії. Із 1962 р. духовний провід згромадженням провадять оо. василіани. В Україні ЗСКА працює з 1991 р.
У Бразилії, США, Італії, Україні діє 18 домів, у яких проживає 103 сестри, з них 18 сестер у 2 домах проживає в Україні.
Місія ЗСКА: катехизація дітей, молоді та дорослих у парафіях, школах, лікарнях, спеціальних таборах; організація товариства Апостольства молитви, марійської дружини, євхаристійного рицарства; праця в шпиталях, сиротинцях, будинках пристарілих; піклування про порядок у храмах, догляд за ризами.

Згромадження сестер Пресвятої Родини (ЗСПР) (Сестри Пресвятої Родини)

Співзасновники ЗСПР - о. о. Дикий та Текля Юзефів із села Новий Мартинів (Івано-Франківщина). Дівчина перебувала у ЗССЙО с. Цебрів. Але через те, що хорувала, змушена була покинути цей монастир. о. Дикий засновує в Жовкві згромадження з легшими правилами. Із 1912 р. монастир перенесено до села Гошів (Івано-Франківська обл.) На час ліквідації УГКЦ у 1946 р. нараховувалося 78 сестер у 20 домах Львівської, Станіславівської та Перемиської єпархій. У підпіллі сестри займалися приготуванням дітей до першого причастя. Активно діяли у період легалізації УГКЦ.
Сьогодні у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській єпархіях працює 103 сестри. Також сестри ЗСПР живуть в Італії та Канаді.
Місія ЗСПР: катехизація дітей та молоді; праця в захоронках, сиротинцях при школах. Сестри активні у місіях на Східній Україні (Чорнобиль, Суми, Херсон) в Закарпатті і серед української діаспори на теренах колишнього совецького союзу (Естонія, Казахстан, Росія).

Святопокровський монастир монахинь Студитського уставу (Студитки)

Студійське жіноче монашество відроджене в Україні у 1924 р. з ініціативи Митрополита Андрея Шептицького. Перший монастир постав у с. Якторів. Сестри займалися сільським господарством, бджільництвом, плели кошики, працювали в сиротинцях, дитячих садках та школах. Видавала журнал "Ясна путь". Основа життя студійських жіночих монастирів - безперервна молитва. 1950 р. усі студитські монастирі ліквідовані (окрім Перемишля). За час підпілля УГКЦ до монастиря вступило 17 монахинь.
На сьогодні в монастирі 63 монахині.
Місія: праця в лікарнях, сиротинцях, вишивання риз, катехизація, навчання. Розпорядок життя в монастирі: 8 годин молитви - повне церковне правило, 8 годин праці, 8 годин відпочинку.

Згромадження сестер святого священномученика Йосафата Кунцевича (ЗСЙ) (Йосафатки)

ЗСЙ засноване у другій половині XVIII ст. на Підляшші, у с. Білій, де знаходилися мощі св. Йосафата Кунцевича. Засновники ЗСЙ о. Тимотей та Палагея-Катерина Бріль. Завдання спільноти було берегти тлінні останки священномученика Йосафата. Спільноту вважали третім ЧСВВ. У 1873 році Росія ліквідує згромадження на Підляшші та Холмщині. 1912 р. згромадження відновило свою працю з ініціативи - Марії Завалій і її рідної сестри Анни. У цьому ж році в с. Кізлові Буського р-ну відкривається перший новіціат згромадження. ЗСЙ утримувало господарство та захоронок (м. Буськ). Йосафатками особисто опікувався Митрополит Андрей Шептицький. У роки підпілля УГКЦ згромадження займається катехизацією дітей, допомогою підпільним священикам у їх душпастирській праці. Йосафатки були особливо активні під час легалізації УГКЦ.
Сьогодні у 8 домах ЗСЙ в Україні живе 36 сестер.
Місія чину: трудитися на скріплення католицького духу серед українського народу: навчання дівчат та жінок католицької віри, поширення католицької преси. С. й. працюють у школах, на парафіях, виїжджають на місії, зокрема на Східну Україну, готують молодь до християнського подружнього життя.

Згромадження сестер милосердя святого Вінкентія ЗСМВ (Вінкентіянки)

ЗСМВ заснував Митрополит Андрей Шептицький в Україні у 1926 р. після відвідин згромадження ЗСМВ у Бельгії. Перші сестри жили в Станіславові, опікуючись сиротинцем. У тридцятих роках сестри заопікувалися хворими в Народній лічниці у Львові, яку заснував Митрополит Андрей. У 1939 р. 124 дітей із сиротинця ЗСМВ вивезли до Сибіру. Монастирі були зліквідовані. Митрополит Андрей дав сестрам пристановище в митрополичих палатах. Сестри опікувалися Митрополитом Андреєм аж до його смерті 1944 р. Під час підпілля сестри продовжували працювати в лікарнях, виконуючи там душпастирську працю.
Сьогодні у домах Львова й Тернополя проживає 65 сестер. Духовний провід згромадження провадять о. редемптористи.
Місія згромадження: допомагати знедоленим, найбільш потребуючим як фізично, так і духовно. Сестри працюють у Народній лічниці Митрополита А. Шептицького у Львові, у сиротинцях Львова та Тернополя, у співпраці з медичною швидкою допомогою м. Віареджіо (Італія), опікуються дітьми-сиротами із зони Чорнобиля.

Згромадження сестер селезіанок (ЗСС) "Дочки Марії помічниці християн" (Селезіанки)

ЗСС заснував у 1872 р. святий Боско та св. Марія Мадзарелло на півночі Італії. В Україні - із серпня 1992 р. Місія переважно працює при церкві Покрови Пресвятої Богородиці м. Львова.
Місія ЗСС: плекати радісне християнське служіння, екуменічна співпраця, катехизація дітей та молоді у дитячих садках, школах, спеціальних таборах, лікарнях, центрах реабілітації і на уроках іноземної мови.

Згромадження сестер Пресвятої Євхаристії (ЗСПЄ) (Сестри Пр. Євхаристії)

ЗСПЄ заснував 1957 р. єпископ Кир Миколай Чарнецький після повернення з ув'язнення. ЗСПЄ працювало у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській обл. На початках згромадження нараховувало 40 сестер. Вони працювали на державних роботах, у колгоспах, а також готували дітей до Святого Причастя, дорослих людей до Таїнства Хрещення. Збирали людей на Богослужіння. Після виходу Церкви з підпілля Блаженніший Мирослав поблагословив згромадження на розвиток. Сьогодні ЗСПЄ в Україні нараховує 35 сестер.
Місія ЗСПЄ: Сестри працюють в консисторії, катехизують дітей, викладають християнську етику та іноземну мову.

Згромадження сестер мироносиць під покровом святої Марії Магдалени (ЗСМ) (Мироносиці)

ЗСМ заснував у 1910 р. в Кристинополі (Львівщина) о. Юліан Дацій, ЧСВВ. Мета згромадження полягала в тому, щоби збирати кошти для будівництва будинку для сиріт, убогих, самотніх людей. Перші члени згромадження склади свій посаг на побудову двох будинків: один для людей, другий для себе. 1913 р. постав перший монастир, в якому замешкало 15 сестер. У 1928 р. Станіславівський владика Григорій Хомишин запросив згромадження до Станіславова. Сестри проводять контемплятивне життя.
У 1939 р. ЗСМ було розігнане. У підпіллі більшість сестер стали працювати у лікувальних закладах. На зароблені гроші надсилали посилки священикам до Сибіру. Жодна сестра в підпіллі не покинула згромадження, воно навіть розширилося. Після виходу УГКЦ із підпілля згромадження активно взялося за відбудову Церкви.
Згромадження нараховує 42 сестри. Доми в Івано-Франківську, Богородчанах та Коломиї.
Місія: догляд за хворими та немічними, дітьми-сиротами, виховання дітей у християнському дусі, догляд за Церквами, адорація Найсвятійших Тайн. Згромадження - місійно-контемплятивне.

 Версія для друку

© Web design and programming - TRC Web Team, 2001
Support - Oleh Kuzo, 2001-2006, 2011
© Українська Греко-Католицька Церква, 2001
Дослідження: Львівська Богословська Академія
Усі права застережені.