/   Папа   / Біографія Івана Павла ІІ до проголошення його Папою Римським:
ВІЗИТ ПАПИ В УКРАЇНУ    
23-27 червня, 2001 р.    
  Папа  

Понтифік-слов'янин відвідає східних слов'ян
Апостольська Столиця та Україна:з історії взаємин
Біографія Івана Павла ІІ до проголошення його Папою Римським
Понтифікат Івана Павла II
Іван Павло II про Східне Християнство
Ватикан і Святий Престол


Біографія Кароля Войтили — Івана Павла ІІ

Життя Кароля Войтили наповнилося трагічними та радісними подіями ще до проголошення його Папою Римським: він рано втратив батьків, пережив Другу світову війну, часи Гітлера і Сталіна, комуністичну окупацію Польщі; був науковцем, поетом, актором, професором; ще замолоду став єпископом, а згодом архиєпископом та кардиналом. Наскрізним у його житті є посвята Богові та служіння Церкві.




Дитинство

Коли у 1920 на світ з'явився Кароль Йозеф Войтила, його батькові — поручникові польської армії — минув уже 41 рік, матері — 36, а братові — 14. Кароль прекрасно навчався у школі. Коли йому виповнилося 8 років, померла мати, а у дванадцять він втратив брата.

Маючі неабиякі обдарування, Кароль у чотирнадцять літ спробував себе як актор-аматор шкільного драматичного гуртка, також очолив шкільне Марійське товариство. Цього ж року здійснив свою першу прощу до Ченстохови, а наступного — взяв участь у військових тренуваннях.

У 1938 році Кароль прийняв Тайну Миропомазання і здобув свою середню освіту.

top 



Вступ до університету та початок Другої світової війни

У 1939 році Кароль вступає на філософський факультет Ягеллонського університету і разом зі своїм батьком переїжджає до Кракова.. Водночас продовжує свою акторську діяльність в експериментальній драматичній трупі Студія 38. Цього ж навчального року стає членом студентського товариства Пресвятої Євхаристії та Милосердя.

Коли у 1939 році розпочалася Друга світова війна, Кароль Войтила був студентом другого курсу. Ян Тирановський - кравець, прихильник духовности кармелітів, ознайомив його з Писаннями св. Йоана від Христа і святої Терези Авільської. На той момент Кароль мав уже добре сформовану Марійську духовність — визначальну у його житті.

Кароль Войтила продовжує виступати у підпільному театрі й уникає ув'язнення та депортації лише завдяки праці y кам'яному кар'єрі. Після смерті батька у 1941 р. розділив свій дім зі сім'єю Мєчислава Котляжика — засновника Театру Живого Слова (Рапсодій).

top 



Приготування до священства

У 1942 році Кароля переводять на хімічний завод у Солвеї. Тоді ж він стає студентом богословського факультету Ягеллонського університету, де розпочинає таємне приготування до священства. Його праця у Солвеї та богословські студії тривали до нещасного випадку на початку 1944 року, коли він, збитий машиною, місяць пробув у лікарні.

Наприкінці літа Кароля Войтилу та ще декількох семінаристів перевели до резиденції архиєпископа, і його праця в Солвеї припинилася. Під час третього року навчання на богословському факультеті він приймає постриг і вступає до школи канторів, стає віце-прем'єром "Братньої допомоги" (цю посаду обіймав до квітня 1946 р.). Того ж таки року Кароль закінчує школу канторів й отримує піддияконські, дияконські, а в листопаді — священичі свячення.

top 



Початок служіння: студент та учитель

У 1946 році, майже відразу після рукоположення на священика, він залишає Польщу і розпочинає богословські студії в університеті Анджелікум в Римі. У 1947 році Войтила здобуває ліценціат з богослов'я й відвідує Францію, Бельгію та Голландію. У 1948 році завершує працю над докторатом і їде до Польщі, де розпочинає священиче служіння.

У 1949 році Кароль Войтила повертається до Кракова - до праці з університетською молоддю та працівниками охорони здоров'я у парохії св. Флоріана, а у 1950 році готує свої перші публікації. У 1951 році бере дворічну відпустку, щоб підготуватися до університетських викладів.

У 1953 році Войтила викладає суспільну етику в університеті, але незабаром комуністична влада закриває богословський факультет, і навчання доводиться перенести до Краківської семінарії. Тоді ж Войтилі пропонують виклади в Люблінському Католицькому Університеті, де наприкінці 1956 року він очолив кафедру етики.

top 



Єпископ, архиєпископ і кардинал

Великі зміни в житті Кароля Войтили відбулися після того, як він став єпископом, а у 1958 році — помічником архиєпископа Кракова.

У жовтні 1962 року він бере участь у роботі першої сесії Другого Ватиканського Cобору як один із його наймолодших учасників. Наступного року під час закриття другої сесії його призначають архиєпископом, митрополитом Краківським. Після завершення третьої сесії Собору та впродовж приготування до четвертої завершальної сесії новий архиєпископ працює над "Schema XIII, Gaudium et Spes" (Про Церкву в сучасному світі). Під час роботи сесії польські єпископи опублікували свій лист до німецьких єпископів про примирення зі словами: "Ми прощаємо і просимо прощення".

Відтоді архиєпископ Войтила упроваджував декрети Собору та керував справами своєї єпархії у важких умовах, створених комуністичним урядом Польщі. Одним із його перших кроків тоді було рішення перенести ікону Божої Матері з Ченстохови до своєї єпархії, де протягом року вона виставлялася для поклоніння у 120 парафіях за незмінної присутности архиєпископа, котрого кількома місяцями раніше піднесли до гідности кардинала.

Кардинал активно подорожує: відвідує польські спільноти різних країн, зібрання, євхаристійні конгреси, помісні синоди; читає лекції, виголошує промови на наукових зібраннях; бере участь у роботі правлячих синодів, які відтепер відбуваються у Римі щоп'ять років з метою розвитку і впровадження декретів Другого Ватиканського Собору. Небагато кардиналів набули стільки міжнародного досвіду за такий короткий проміжок часу.

16 жовтня 1978 року - після смерті папи Павла VІ і короткого правління папи Івана Павла І - кардинала Кароля Йозефа Войтилу обрано 264-им Папою Римським.

top 



 Версія для друку

© Web design and programming - TRC Web Team, 2001
Support - Oleh Kuzo, 2001-2006, 2011
© Українська Греко-Католицька Церква, 2001
Дослідження: Львівська Богословська Академія
Усі права застережені.