/ Церква в Україні / Структура УГКЦ:
ВІЗИТ ПАПИ В УКРАЇНУ    
23-27 червня, 2001 р.    
Церква в Україні

Християнство в Україні у XXI столітті
Православні Церкви в Україні
Католицькі Церкви в Україні
Підпілля Української Греко-Католицької Церкви
Нарис з історії Християнства в Україні
Українські сподвижники віри
Провідники Української Греко-Католицької Церкви в XX столітті
Беатифікація слуг Божих (РКЦ), 26 червня 2001 року. Короткі біогорафії
Беатифікація слуг Божих (ГКЦ), 27 червня 2001 року. Короткі біогорафії
Список Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Структура УГКЦ
Благодійні заклади УГКЦ
Монаші чини та згромадження УГКЦ
Освітні заклади Католицьких Церков в Україні
Релігійні видавництва УГКЦ
Візантійський обряд
Санктуарії УГКЦ
Церква Мучеників


Українська Греко-Католицька Церква

Найновішу інформацію знайдете на офіційному інтернет сайті Української Греко-Католицької Церкви за адресою http://www.ugcc.org.ua/ukr/.

 

Визначення

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА (далі УГКЦ) є найбільшою Східною Католицькою Церквою свого права (Ecclesia sui iuris).

УГКЦ належить до групи Церков візантійського обряду, які перебувають у повному сопричасті з Римcьким Архиєреєм і визнають його духовну та юрисдикційну владу. У цьому контексті "обряд" означає літургічне, богословське, духовне та правове насліддя.

ІНШІ НАЗВИ ЦЕРКВИ: Унійна Церква; Греко-Католицька Церква; Українська Католицька Церква; Українська Католицька Церква візантійського обряду; Київська Католицька Церква.

Назву Греко-Католицька Церква запровадила імператриця Марія-Тереза у 1774 році для того, щоб відрізнити її від Римо-Католицької та Вірменської Католицької Церков.

В офіційних церковних документах для окреслення УГКЦ вживали термін Ecclesia Ruthena unita. Із 1960 року в офіційних документах фігурує назва Українська Католицька Церква стосовно українських католиків діаспори та підпільної на той час Церкви у радянській Україні. У папському статистичному річнику Annuario Pontificio використовують назву Українська Католицька Церква візантійського обряду. На Синоді Єпископів УГКЦ (вересень 1999 р.) було запропоновано вживати назву Київська Католицька Церква, яка підкреслювала б ідентичність цієї Церкви.

Структура та єрархічний устрій

У 1963 році УГКЦ офіційно визнав Римський Апостольський Престол як Верховноархиєпископську Церкву. Глава Церкви - Верховний Архиєпископ - рівний у правах з Патріархом, але в традиційному єрархічному ранзі стоїть безпосередньо після Патріарха.

До складу УГКЦ входять одна митрополія та екзархат на території України і три митрополії, три єпархії та три апостольські екзархати поза її межами. Єпископат нараховує 32 єпископи.

У своєму управлінні та організаційній діяльності УГКЦ керується Кодексом Канонів Східних Церков (1991 р.) та партикулярним правом. На Синоді Єпископів у серпні 2000 року було прийнято 156 канонів цього права ad experimentum.

Органами верховної влади УГКЦ є:

  • Верховний Архиєпископ;
  • Синод Єпископів, до складу якого входять усі єпископи УГКЦ.

Сучасний стан

Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою Східною Католицькою Церквою в світі. Вона налічує понад 5,5 мільйонів віруючих.

За статистичними даними Державного Комітету у справах релігій в Україні, станом на 1 січня 2001 року Українська Греко-Католицька Церква нараховує:

Громад

Монастирів

Навчальних закладів

Священно-служителів

Недільних шкіл

Культових споруд

3234/6

78

(1188 ченців і черниць)

12

(1294/294 слухачі)

1976

(53 з них - іноземці)

755

2721

(будується 306)

Очолює УГКЦ Верховний Архиєпископ, Митрополит Львівський і Галицький, єпископ Кам’янець-Подільський Кардинал Любомир Гузар.

У Римі постійно перебуває апокризіарій Верховного Архиєпископа - Владика Іван Хома.

Упродовж 1989-2001 рр. відбулось одинадцять Синодів Єпископів та дві сесії Патріаршого Собору УГКЦ: перша була присвячена проблемам нової євангелізації (1996 р.), а друга - ролі мирян у житті сучасної Церкви (1998 р.). На 2003 рік заплановано третю сесію: "Ісус Христос - джерело відродження українського народу", на якій обговорюватимуться соціальні проблеми українського суспільства, зокрема проблеми абортів, розлучень, корупції та алкоголізму.

Територія

Після виходу з підпілля, в період з 1989 до 1992 року, греко-католики України належали до трьох єпархій – Львівської, Івано-Франківської та Мукачівської. На Синоді Єпископів, який відбувся у Львові 16-31 травня 1992 року, було визначено новий територіальний устрій, згідно з яким кількість єпархій збільшилась на чотири: Тернопільську, Зборівську, Самбірсько-Дрогобицьку, Коломийсько-Чернівецьку. Окремий статус отримав Києво-Вишгородський екзархат, який охоплює територію поза Галичиною, Закарпаттям і Буковиною.

Нещодавно, згідно з рішенням Синоду Єпископів, який проходив у Бучачі в серпні 2000 року, створено дві нові єпархії - Стрийську і Сокальську - та реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацько-Чортківську єпархії.

Із листопада 2000 р. юрисдикції Верховного Архиєпископа та Синоду Єпископів підлягає вся Україна.

ВЕРХОВНЕ АРХИЄПИСКОПСТВО В УКРАЇНІ ПОДІЛЕНО НА ТАКІ ТЕРИТОРІЇ:

  1. Львівська архиєпархія на чолі з Верховним Архиєпископом Любомиром;
  2. Івано-Франківська єпархія на чолі з Єпископом Софроном Мудрим;
  3. Коломийсько-Чернівецька єпархія на чолі з Єпископом Павлом Василиком;
  4. Самбірсько-Дрогобицька єпархія на чолі з Єпископом Юліаном Вороновським;
  5. Тернопільсько-Зборівська єпархія на чолі з Єпископом Михаїлом Сабригою;
  6. Бучацько-Чортківська єпархія на чолі з Єпископом Іринеєм Біликом;
  7. Стрийська єпархія на чолі з Єпископом Юліаном Ґбуром;
  8. Сокальська єпархія на чолі з Єпископом Михаїлом Колтуном;
  9. Києво-Вишгородський екзарахат на чолі з Єпископом Василем Медвітом, до якого належать греко-католики Центральної та Східної України. Одночасно Владика Медвіт є апостольським візитатором для греко-католиків Казахстану і Середньої Азії.

Автономний статус зберігає Мукачівська єпархія ГКЦ, яка формально є окремою Церквою свого права і не підпорядкована Главі УГКЦ. Мукачівською єпархією з осідком єпископа в Ужгороді керує Владика Іван Семедій та його помічник Владика Іван Марґітич.

ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ ДО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА ВХОДЯТЬ:

  • у Польщі Перемишльсько-Варшавська греко-католицька Митрополія, яка нараховує понад 100 парафій. Число вірних перевищує 300 тисяч. До її складу входять Перемишльсько-Варшавська архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська єпархія;
  • у Західній Європі три апостольські екзархати для українських греко-католиків: у Німеччині, Франції та Великобританії;
  • у Північній Америці дві греко-католицькі митрополії:

  1. США - Філадельфійська Митрополія, яка складається з чотирьох єпархій: у Філадельфії, Пармі, Чикаґо і Стемфорді;
  2. Канада - Вінніпеґська Митрополія, яка складається з п’яти єпархій: у Вінніпегу, Едмонтоні, Нью-Вестмінстері, Саскатуні й Торонто.

Крім того, існують єпархії УГКЦ в Буенос-Айресі (Арґентина), Куритибі (Бразилія) і Мельбурні (Австралія). Українські греко-католики мають також громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига і Даугавпілс), Естонії (Таллінн), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії та Росії.

 Версія для друку

© Web design and programming - TRC Web Team, 2001
Support - Oleh Kuzo, 2001-2006, 2011
© Українська Греко-Католицька Церква, 2001
Дослідження: Львівська Богословська Академія
Усі права застережені.