Православні Церкви в Україні

Православні Церкви в Україні сягають своєю історією до початку християнства в Україні - 988 року, коли св. Володимир Великий ввів візантійсько-слов'янський обряд християнства як державну релігію Київської Русі. Суперечки недавнього минулого роз'єднали ці спільноти, які, попри те, мають спільне підгрунтя та подібні (візантійсько-слов'янські) богословські та літургійні традиції.

Українська Православна Церква - Московський Патріархат (УПЦ-МП) має:

• 9049 громад;
• 122 монастирі;
• 3519 монахів та монахинь;
• 7509 священиків;
• 7755 храмів;
• 840 храмів, які споруджуються.

Українська Православна Церква-Московський Патріархат (УПЦ-МП) є колишнім Українським екзархатом Руської Православної Церкви (РПЦ). Вона отримала свою нову назву у січні 1990 року, а згодом, того ж року, "самостійність в управлінні", хоча канонічно все ще підпорядковується Московському патріархатові. Після того, як Україна отримала незалежність у 1991 році, Помісний собор РПЦ-МП подав прохання про надання їй канонічної афтокефалії. Але Архиєрейський собор РПЦ не задовільнив цього прохання. Як наслідок -- Глава УПЦ-МП митрополит Філарет (Денисенко) був позбавлений свого сану.

Переважна більшість єпископів УПЦ-МП поступово зреклася своїх підписів за ідею афтокефалії. У травні 1992 року вони обрали Володимира Сабодана, митрополита Ростовського та Новочеркаського, новим предстоятелем Церкви. Він і надалі є її Главою з титулом митрополита Київського та всієї України.

Українська Православна Церква - Київський Патріархат (УПЦ-КП) має:

• 2781 громаду;
• 22 монастирі;
• 113 монахів та монахинь;
• 2182 священики;
• 1825 храмів;
• 217 храмів, які споруджуються.

Українську Православну Церкву Київського Патріархату (УПЦ-КП) створив у червні 1992 року митрополит Філарет (якого відсторонили від управління Українською Православною Церквою Московського Патріархату) та його прихильники з єпископату Української Автокефальної Православної Церкви за сприяння тодішнього державного керівництва, депутатів парламенту та різних політичних партій націоналістичної орієнтації. Від жовтня 1995 р. Філарет є предстоятелем цієї Церкви з офіційним титулом патріарха Київського і всієї Руси-України.

УПЦ КП поки що не має офіційного визнання Православних Церков інших країн, а тому вважається "неканонічною" структурою.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) має:

• 1015 громад;
• 1 монастир;
• 4 монахи і монахині;
• 628 священиків;
• 697 храмів;
• 101 храм, який споруджується.

Рух за автокефалію в українському православ'ї здійснювався ще з XIX - початку XX століття, але був ліквідований радянською владою за часів Сталіна. Нові громади Українськаої Автокефальної Православної Церкви почали з'являтися на Західній Україні в серпні 1989 року після виходу з-під юрисдикції РПЦ настоятеля храму свв. апп. Петра і Павла у Львові Володимира Яреми та приєднання до автокефального руху одного з єпископів РПЦ Івана (Боднарчука).

Поширення автокефалії в Україні відбувалося не лише у протистоянні з Московським патріархатом, але й у гострій конкуренції з відродженням Української Греко-Католицької Церкви та за підтримки Православних Церков української діаспори в Північній Америці.

Один із єрархів цих діаспорних Церков Мстислав (Скрипник) був проголошений Главою УАПЦ, а в червні 1990 року на соборі цієї Церкви він був обраний Патріархом Київським та всієї Руси-України. У 1993 році його наступником став Димитрій (Ярема), після смерті якого в 2000 році його змінив митрополит Мефодій (Кудряков) із Тернополя, який тепер є Главою УАПЦ в Україні.

І хоча УАПЦ поки що не має офіційного визнання Православних Церков інших країн, вона вже чимало зробила для визнання її канонічного статусу. З цієї причини у Церквах УАПЦ під час служб поминається ім'я митрополита Костянтина - Глави канонічно визнаної Української Православної Церкви у США (під юрисдикцією Константинопільського патріархату).

Інші православні згромадження

Окрім названих вище, в Україні діють інші православні спільноти: старообрядців (55 громад), Російської Вільної Православної Церкви (закордонної), Російської Істинно-Православної Церкви, Вірменської Апостольської Церкви, грецькі громади Української Православної Церкви, російські громади, безпосередньо приналежні до юрисдикції Московського патріархату, і ще декілька інших незалежних православних громад. Ці спільноти в цілому не мають скільки-небудь значного "загальнодержавного" впливу, оскільки вони або складаються з громад національних меншин, або є невеликими кількісно, що виникли в наслідок розколів Російської Православної Церкви.

Версія для друку