Протягом багатьох століть до 1939 р. храм належав вірменам-католикам, але зареєстрована у Львові сучасна вірменська католицька громада не діє. Натомість, активною є громада Вірменської Апостольської Церкви, якій на початку цього року передали храм для користування. За роки незалежності України собор став центром вірменського національного життя в місті без огляду на конфесійну приналежість. Громада ВАЦ тісно співпрацює з іншими християнськими конфесіями, бере участь у всіх екуменічних акціях.
Вірмени відомі у Львові від початків ХІV ст. В середньовічному місті вони мали свою дільницю. У ХІV ст. збудували свій собор, який протягом століть обновлювався та обростав різними стилістичними нашаруваннями. Поруч розташовувалися палати архиєпископа, жіночий монастир.
 У перші десятиліття ХХ ст. було зроблено чергову добудову, а в середині храму виконано розписи авторства польського художника Якова Розена. На одній із фресок серед численних зображень святих впадає в очі зображення св. Бенедикта з обличчям митрополита Андрея Шептицького, що очевидно через те, що Глава УГКЦ мав щиру повагу серед тодішніх парафіян; за свідченням очевидців, був також у дуже добрих стосунках із вірменським католицьким архиєпископом Львова Йозефом Теодоровичем.
Бажання Папи Івана Павла ІІ побувати у Вірменській катедрі спричинило переполох у Львові, оскільки сам собор і будинки довкола нього потребують капітального ремонту і реставрації. Проте вірменська громада і влада міста доклали всіх зусиль, щоби собор був приготований до зустрічі Намісника святого апостола Петра.
“Дай Боже йому здоров’я і многая літа! З нетерпінням на нього чекаємо!” – зі щирою радістю висловилася пафіянка Вірменського собору.
|
